Знати, щоб жити
Людина, незалежно від її ВІЛ-статусу, це насамперед – людина. Лише взаєморозуміння і людяність завжди були тією основою, яка рятувала від будь-якої біди.
Проблема ВІЛ — це проблема не лише медична, але й соціальна. У ставленні до ВІЛ-інфікованих людей залишається страх заразитися, спричинений незнанням шляхів зараження ВІЛ. Люди-носії ВІЛ стають ізгоями. Як спілкуватися, як відноситися до людей, що живуть з ВІЛ?
Треба усвідомити кожному, що ВІЛ-інфіковані люди живуть серед нас. Вони так як і ми мають почуття, бажання, надії. Але часто замість підтримки вони отримують негативне ставлення до них. А вони мають такі ж права, як і всі інші люди.
Тож не потрібно давати хворому приводу думати, що його бояться оточуючі, а навпаки ставитись до нього з повагою, йому це якраз дуже необхідно. Таким хворим потрібна тільки підтримка. Учені не втрачають надії, деякі навіть упевнені, що медикаменти, спроможні перемогти ВІЛ, неодмінно з’являться в найближчі роки. Що ж до вакцини для масового застосування, то, за їхніми прогнозами, вона з’явиться вже в нашому столітті. А поки що всі зусилля науковців і громадськості треба спрямувати на профілактику ВІЛ/СНІДу – такі перспективи на найближче майбутнє.
Людині, яка хвора на невиліковне захворювання, чиє життя затьмарене тавром, дуже важливо відчувати, що для близьких людей вона така ж сама, що вона гідна любові, що вона має не меншу вартість. Не залишайтесь байдужими до ВІЛ інфікованих, не ставтися до них упереджено, адже ніхто незнає, що саме принесе нам завтрашній день.
Пам’ятайте шляхи передачі ВІЛ і бережіть себе.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додати