"Великому Кобзарю присвячується"

   Багато відомих людей дала світові наша українська земля. Серед них на особливу увагу заслуговує Тарас Григорович Шевченко. Майстер пера та пензля, що його слово й досі говорить до нас. Сповнене любові до рідного краю, туги за долю  України...
   В рамках проведення Шевченківських днів оформлено книжкову виставку, де всі охочі можуть довідатися не лише про цікаві факти з життя письменника, а й безпосередньо почитати вірші до душі... 

До відзначення 70-ї річниці з дня народження Володимира Івасюка                          

«Усе співало у його устах…»

     Для популяризації української музики серед підростаючого покоління та вшанування світлої пам'яті про Володимира Івасюка для 1-11 класів була проведена  лінійка "Він просто мало жив". 1-4 класи під час бібліоподорожі "Моє життя, що птахою стало" не тільки пригадали відомі шлягери, а й заспівали їх разом. Учні 5-7 класів ознайомилися з творчістю та життєвим шляхом композитора та створили плакат "Сторінками життя...", а учні 8-11 класів дізналися цікаві аспекти з життя Володимира Михайловича продивляючись відео "Спогади про тебе", де рідні та друзі розповідали про найяскравіші моменти з життєвого шляху тривалістю в 30 років.

Його забрала в нас травнева днина,
Але коли новий надходить день,
Він оживаєш в пісні лебедино
І знову лине в світ своїх пісень.

  

       Так вже повелося, що сучасна молодь охоче ділиться своїми захопленнями та вподобаннями зі світу музики. І кожен воліє показати себе знавцем своїх вподобань. Та є серед нас людина, яка живе в наших спогадах завдяки своїм пісням, перед мелодійністю та щирим словом яких не можуть встоїти ні дорослі, ні малі...

      "Червону руту" та "Водограй" Володимира Івасюка співали далеко за межами нашої малої Батьківщини. Того далекого дня 4 березня 1949 року  родина Михайла та Софії Івасюків не могли й подумати, що маленький Володя стане талановитим композитором, основоположником української естрадної музики. Пісні Володимира Івасюка пройшли перевірку часом. Вони достукуються до найглибших закутків душі, пробуджують в нас  радість, добро і світло. Й поки лунатимуть «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори»  житиме й пам'ять про нього.

І хоч сьогодні ця мелодія щемна,

Що людей зачаровує звично,

Що нікому в житті зроду-віку не була чужа...

Відспівала душа і в піснях залишилась навічно.        

 Стала піснею віку Володина світла душа.